Національний історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар» — меморіальне кладовище у площею 40 га, існує з 1786
року — після того, як австрійська влада заборонила ховати людей на
старих кладовищах, що розміщувалися в місті навколо церков. Кладовище
призначалося для Середмістя. На цвинтарі ховали здебільшого заможних і видатних жителів міста.
Найдавніші збережені могильні плити Личакова відносяться до 1787 та 1797 років. В 1975 році було прийнято рішення про припинення поховань. Виняток робиться лише для особливо відомих особистостей, родин, які мають власні гробівці, а також, в окремих випадках допускаються підзахоронення в існуючі могили родичів після 25-ти літнього строку поховання.
